РЯДИТИ

правіць, кіраваць; судзіць

Смотреть больше слов в «Старабеларускі лексікон»

РЯДНЕ →← РЭЦЫДЫВА

Смотреть что такое РЯДИТИ в других словарях:

РЯДИТИ

Рядить — рядити (2) 1. Судить; выносить судебный приговор: [Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! высоко сѣдиши на своемъ златокованнѣмъ столѣ... заступивъ Корол... смотреть

РЯДИТИ

КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ)... смотреть

РЯДИТИ

РЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, недок.1. кого. Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-, що-небудь; одягати когось у незвичний одяг або маскарадний костюм.А ... смотреть

РЯДИТИ

ряджу, рядиш, недок. 1) перех. Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-, що-небудь; одягати когось у незвичний одяг або маскарадний костюм. 2) перех.... смотреть

РЯДИТИ

суди́ти і (та) ряди́ти; суди́ти, ряди́ти. 1. Управляти, скеровувати. — Запорожці тепер перші пани на Вкраїні: понаставляв я їх сотниками й полковниками, судитимуть і рядитимуть вони по запорозьких звичаях усю Вкраїну (П. Куліш); (Пан:) Я вас розсуджу. Марусю, тобі казав: не смій уступатись, як я стану судить та рядить: я на те пан (М. Костомаров). 2. Роздумувати над чимось, розв’язувати яке-небудь питання, завдання і т. ін. Не вигадали поради й волосні. Судили, рядили — та окружному, а окружний — та губернаторові (Панас Мирний).... смотреть

РЯДИТИ

Ряди́ти. Керувати, заправляти. Так „розумно” (читай хитро) зробила “Народна Рада”, що чейже має більше “змысла“ (себто хитрости), як такі простодушні кацапи Кобиляньский і Козаркевич, бо в ній рядить Тиміньский, що, мовляв, не з одної печи хліба їв (Б., 1895, 12, 4); Я роблю все в найспокійніший спосіб, що лиш хата вимагає. Ряджу, виходжу за всякими справунками, що хто захоче, ряджу всім, а вночі я реву! (Коб., Листи, 121, 505-506)// пол. rządzić - керувати, давати лад.... смотреть

РЯДИТИ

ряджу, рядиш, недок. 1》 перех. Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-, що-небудь; одягати когось у незвичний одяг або маскарадний костюм.2》 перех... смотреть

РЯДИТИ

1) управлять, распоряжаться, устар. рядить 2) (одевать) наряжать; разг. рядить (в маскарадный костюм) 3) (подряжать) разг. рядить

РЯДИТИ

(молоду) убирати, чепурити; З. порядкувати, верховодити; (кого) домовляти.

РЯДИТИ

Володіти, панувати, керувати

РЯДИТИ

Ряди́ти, -джу́, -диш, -дять

РЯДИТИ

ряди́ти дієслово недоконаного виду

T: 144